Подивившись репортаж про "переоблік" влади, звернув увагу на наступні речі.
Львів. [1:14 хв. запису] Працівниці кав'ярні кореспондент ТВі підказує "правильну" відповідь, яка полягає у тому, що акція проводиться лише для підтримки бізнесу.
Івано-Францівськ. [1:45 хв. запису] Телеоператор демонструє 2 листівки, роздані штабом "Впереду", коментуючи, що там все влаштували за власним сценарієм. 150 торговців ринку на центральній площі міста скаржаться про брак уваги до власних проблем, а також оголошують свої вимоги - менше податків і більше прибутків, відсутність перевірок! [2:19 хв. запису]
[1:47] та [4:05] - показується одна й та сама листівка штабу "Вперед", яка позує у різних секціях репортажу.
Протестне бібікання автомобілів, про яке розповів репортер ТВі, не показано в сюжеті, можливо тому, що його не було? Звісно, автівки організаторів акції "Переоблік влади" десь колись гуділи, це без сумніву, але де солідарність ображених владою підприємців?
Мені прикро, що організатори таких, з дозволу сказати, політичних акцій, дискредитують протесний рух в Україні, фокусуючись виключно на власних проблемах бізнесу.
Шкода, що й телеканал ТВі, який останнім часом демонструє в цілому високу якість програм власного виробництва, випустив напівфабрикат, який, даруйте, схожий на джинсу, проплачену організаторами акції ВПЕРЕД, ніж на репортаж про громадські протести.
Креатив організаторів акції "Пєрєучьот власті" - це взагалі окрема тема.
"В цей день усі громадяни, яким набридло знущання влади над народом, які не бачать перспектив України під керівництвом нинішньої влади о 12-00 закриють свої підприємства або виставлять таблички «Переоблік» на своїх робочих місцях."
Отже, згідно заяви "Впереду", в акції можуть брати участь лише державні службовці а також афілійовані комунальні підприємства. Міркуйте самі - організатори закликають провести переоблік влади, але табличка має бути встановлена на робочих місцях. Чиїх? Кому, за логікою, робимо переоблік? Владі? Геніальні стратеги акцій протестів, запрошуючи всіх приєднатися, запхнули у владу навіть підприємців.
В результаті співпраці журналістів і "креативного" штабу "Вперед", глядачі будуть знати, що у країні все нормально, але підприємців трошки образили, а коли останнім дадуть більше заробляти, настане справедливість.
Я приватний підприємець (СПД). Завдяки новому податковому кодексу мій обіг з початку року - нуль. Я працюю у видавничій галузі, а мої рішення, в тому числі підготовлені до друку видання, концепції користуються попитом, але замовникам (компаніям із загальним оподаткуванням) не вигідно перераховувати мені кошти, інакше вони попадають під податки по повній програмі. Вперше за моє життя наступило повне жебрацтво, їсти просто нічого, але я не вважаю, що це проблема лише моя або підприємців, до яких я належу.
Вже давно спостерігаю, як політтехнологи, так звані громадскі діячі, окремі депутати, навіть журналісти сегментують народ на соціальні групи за правилом "розділяй і володарюй". Підприємці, афганці, чорнобильці... Кого я ще забув згадати? Протестувальники, люди доведені до відчаю, схожі на стада баранів, яких заганяють в стойло тимчасові пастухи. Їх "очолюють" то одні, то інші, користуючися нагодою попіаритися на чужій біді.
Образно кажучи, це призводить до того, що кожна жаба, даруйте, кумкає: "Це моє болото! І я тут найбідолашніша. Погодуйте мене і тоді я затулю свій писок"...
Пригадую, як 3 листопада цього року під кабміном протестувальники, побачивши у мене в руках фото і відео-камеру, накинулись із погрозами і почали мені розповідати, що їхній протест не можна знімати, а мою камеру розіб'ють. Одна жінка чомусь почала показувати мені облисілу голову, а чоловік кричав, що я не був в Чорнобилі і тому все, що я буду відповідати, не має значення, він став роздягатися, щоби показати шрами від опіків на тілі... Ще мені сказали, що я повинен всім їм розповісти про мету своєї присутності, про видання, де я буду друкувати репортаж тощо. Слова "блогер" вони просто не розуміли. Список того, що я повинен цим людям поступово розширювався. Коли я уважно вислухав це, спробував їм пояснити, що ані вони мені, ані я їм нічого не винен, оскільки ми не давали зобов'язань. Дивно, але це не подіяло, до мене підійшла жінка, яка потім все роз'яснила. Тобто, я, за її версією, був повинен їх проінструктувати, як поводитися з репортерами. Більшість тих людей дійсно вважають, що інші їм щось винні! Це було якесь божевілля!
Складається враження, що в Україні системно і цілеспрямовано розгортається жахлива картина роз'єднання народу на дрібні уразливі для влади групки, якими легко керувати, і навіть найкращі ЗМІ виконують в цьому спектаклі ролі, написані їм у кабінетах псевдополітиків.
Гадаю настав час провести акцію "переоблік думок" і зрозуміти прості речі.
- Нас об'єднують наше минуле і майбутнє. Ми діти своїх батьків і батьки своїх дітей. Нам нічого з ними ділити, окрім спільних проблем. Хто, як не батьки, пенсіонери виховують наших дітей в той час, коли ми намагаємося забезпечити сім'ї матеріально?
- Нас цементує наша культура, наші пісні, поезія, література, мова. Україна народила видатні колективи і визнаних геніїв мистецтва.
- Нас єднає спорт. Саме українці подолали недосяжну для інших висоту, швидкість, вагу, змусили весь світ вболівати за наших боксерів.
- Наші наукові досягнення стали результатами колективної праці мешканців різних міст, викладачам асистували студенти, інженерам – слюсарі, і лише так були отримані кінцеві результати.
- Все це відбувалося на єдиній території, на землі, яка вважається найродючішою у світі, на мальовничих просторах, яким позаздрять найкращі швейцарські краєвиди.
Це єдина і нероздільна картнинка – пазл, який збирався тисячоліттями з тих часів, коли не знали, що таке пенсія, пільги, підприємці, тимчасові вигоди тощо...
У що ми перетворюємо державу, сидячи на кухнях, в інтернеті або виходячи на дрібний протест, аби задовільнити лише свій шкурний інтерес?!
Невже ми перетворилися на гостей у власних оселях і дозволимо політтехнологам розпилити наші стосунки, культуру, досягнення, територію? Чим ми гірші від
сенегальців або жителів Південно-Африканської Республіки, не кажучи про інші країни, які спроможні скинути зі своїх плеч авторитарних правителів?! Що нам заважає об'єднатися на рівні всієї країни заради себе, своїх дітей, батьків і друзів, заради достойного майбутнього, заради європейського цивілізованого шляху, заради життя, а не виживання!